Моє родове коріння по лінії Батька: Кучеренків+Романчуків... у селі Михайло-Лукашеве
"...Село було засноване 1780 року селянами-кріпаками. Люди були переселені на Михайло-Лукашівські землі поміщиком Михайлом Караваткою, який в минулому був колишнім комендантом Олександрівської фортеці. 1793 року землю з селом придбав новий господар - поміщик Лукашевич. Звідси пішла подвійна назва села Михайло-Лукашеве. Сюди також були переселені кріпаки з Полтавської та Харківської областей.
Вже майже 150років (приблизно з 1873року) в Михайло-Лукашевому, була побудована земська лікарня на 20 ліжко-місць поміщиком Лукашевичем.
В другій половині 20 століття там вже було хірургічне та пологове відділення, стаціонар на 75 ліжок, рентген-кабінет. При лікарні функціонував дитячий протитуберкульозний санаторій, що розмістився в колишньому панському будинку.
Із розпадом Радянського Союзу почали скорочувати кількість робітників, споруда почала руйнуватися. Тривалий час в одному із корпусів був притулок для безхатніх людей. Будівля продовжувала руйнуватися, обкрадатися. І можливо б її розібрали по цеглинці, якби не відомий завідуючий районною клінічною лікарнею - Олег Іващенко. Саме під його керівництвом вдалося провести реконструкцію. В 2013 році за декілька місяців була замінена крівля, встановлені пластикові вікна, відремонтовано систему опалення, відремонтовано внутрішні приміщення та фасад.
На сьогодні на території функціонує амбулаторія на засадах загальної практики сімейної медицини. В частині приміщень мешкають люди.
Це цілий комплекс із декількох корпусів і каплицею із зламаним хрестом, що побудована в старому парку та до якої вела кам'яна стежина. Зараз її в хащах майже не видно. Під кожним корпусом є підвали. В них ще збереглася атмосфера старовини та профільності закладу. В одному підвалі стелажі, документація медінструменти, медшафи, сейфи. В іншому старі дубові діжки. Ще в іншому підвалі - старі дерев'яні ящики із соломою, а проникаючі промені сонця через шпарини - створюють моторошну і водночас старовинну атмосферу місцини. Ще один підвал був замкнений - ми не попали - туди - не стали руйнувати.
Однак більше всього вабить погляд стара каплиця. Кажуть, вона побудована першою. Своєрідна кладка цегли зберегла її до наших днів, а от від гарної ліпнини майже нічого не залишилося. Не змилувався ні час, ні люди. Ще вплинуло на це те, що як кажуть місцеві - за часів радянського союзу там зробили морг.
Таких комплексів на території Запорізької області дуже мало. Це б місце могла стати новим популярним магнітом. Там ще цілі дахи та стіни. Для початку, просто розчистити, прибрати територію, та в середині, зоставивши на місцях історичні речі, предмети, документацію. Можливо спускатися в підвали, що теж придає загадковості, та дослідницької атмосфери."
Немає коментарів:
Дописати коментар