Ти бачив, як заходить сонце,
Чи ти коли-небудь бачив, як сідає сонце?
Чи ти чув, як літають бджоли,
Чи ти коли-небудь чув, як літають бджоли?
Різниця тільки в тому, чи ти дійсно жив чи нє,
Бо якщо ти не чув і не бачив, тоді значить нє.
Ти бачив, як пишуть книжку,
Чи ти коли-небудь бачив, як пишуть книжку?
Ти чув, як співають пісню,
Чи ти коли-небудь чув, як співають пісню?
Різниця тільки в тому, чи ти дійсно жив чи нє?
Бо якщо ти не чув і не бачив, тоді значить нє.
Різниця тільки в тому, чи ти дійсно жив чи нє,
Бо якщо ти не чув і не бачив, тоді значить нє.
Чи ти бачив, як плачуть і сміються діти,
Як ростуть міста, як пахнуть квіти?
Чи ти крилами дихав як азовський вітер?
Як приходять гості життю радіти.
Чи ти відчув любити – значить вічно жити.
Різниця тільки в тому, чи ти дійсно жив чи нє,
Бо якщо ти дивився і не бачив, тоді значить нє.
Різниця тільки в тому, чи ти дійсно жив чи нє,
Бо якщо ти слухав і не чув, тоді значить нє.
Геноцид і етноцид українського народу продовжується. Щодня ворог руйнує міста і села, інфраструктуру, історичні пам’ятки архітектури і цілі поселення змито водою. Щодня Україна оплакує сотні і тисячі своїх синів і дочок.
Це все - наслідки знищення захисту і здачі Півдня України. Через розмінування мінних танкових загороджень територій навколо пропускних пунктів "Чонгар", "Каланчак" і "Чаплинка" і не підрив мостів, рашисти швидким маршем (впродовж декількох днів) оточили Маріуполь, захопили Херсонську область, значні території Миколаївської і Запорізької областей разом з ЗАЕС, підривом якої шантажує путін і Каховською ГЕС, яку підірвав.
Якби не було здано без бою Півдня України, то не було би втрачених територій, не були би знищені міста, інфраструктура і сотні тисяч українців, не було би геноциду, етноциду і екоциду, не було би екологічної катастрофи від підриву Каховської ГЕС і ми ще не знаємо що буде із Запорізькою атомною станцією, не було би такої страшної біди в Україні, якби не Чонгар.
Ось такої біди наробила нам зелена влада.
Тому все частіше і вимогливіше суспільство ставить їй гострі незручні запитання:
- як могло трапитись, що південь України був окупований рашистами впродовж тижня після їх повномасштабного вторгнення?;
- чому не були підірвані мости, які з’єднували Крим з материковою територією України?;
- хто віддав наказ не підривати мости і розмінувати мінні загородження?
І подібних запитань багато…
Влада довгий час відмовчується від таких запитань, зрозумілих відповідей на них не дає, правди людям не говорить, заспокоює суспільство обіцянкою розібратися у всьому після закінчення війни, а зараз – "НЕНАЧАСІ". Тобто, покарають самі себе? В це можуть вірити хіба що ідіоти.
На відміну від тих, хто говорить, що зараз "НЕНАЧАСІ" проводити це розслідування, що розберемося після війни, то в організації "Український СМЕРШ" як раз навпаки – НАЧАСІ!
У зв’язку з цим Григорій Омельченко, Герой України, кавалер ордена ООН "Діяння на благо народів", генерал-лейтенант, народний депутат України 2 - 6 скликань, член ПАРЄ (2006-2010 рр.) провів своє розслідування і дає відповіді на питання, які турбують суспільство.
