понеділок, 20 квітня 2015 р.

МАЛЕНЬКИЙ ВУНДЕРКИНД



Всем хорошего настроения!!!

Andre Rieu & 3 year old violinist, Akim Camara 2005

                  Родился Аким Камара (Akim Camara) в 2000 году в Берлине (Berlin), в семье его есть африканские и европейские корни. Способности своего сына родители Акима заметили очень рано – позднее они уверяли, что он был способен воспринимать музыку буквально с пеленок. Играть на скрипке малыш начал в два года, и его первым преподавателем стала Биргит Тиель (Birgit Thiele) из музыкальной школы Marzahn-Hellersdorf School of Music.
Учился мальчик невероятно быстро – обладая абсолютным музыкальным слухом, Аким схватывал все буквально на лету, и был способен слышать даже мельчайшие партии в произведениях, исполняемых большими оркестрами.
Талант Акима принялись развивать, а также всячески поощрять – уже в три года Аким впервые выступил перед публикой, исполнив скрипичную пьесу на Рождественском концерте 'Schneefloeckchen, Weissroeckchen'.
Вскоре о юном даровании услышал известный голландский скрипач-виртуоз Андре Рьё (Andre Rieu). Увидев на видео игру Акима, Андре был просто поражен, он немедленно пригласил мальчика вместе со всей его семьей в Керкраде, Нидерланды (Kerkrade, Netherlands), в свою студию, и вскоре и сам маэстро, и весь его коллектив недоуменно слушали маленького Акима Камару, который легко выводил на своей маленькой скрипочке сложнейшие композиции.
В июле 2004 года Андре Рьё включил выступления Акима в свою программу, и вместе два великих скрипача – большой и маленький – наделали среди любителей музыки немало шума. Так, стадион Parkstad Limburg Stadion вместимостью 18 000 человек был занят до последнего места. На музыкального вундеркинда хотели смотреть, его хотели слышать, а под конец выступления он непременно срывал самые бурные овации.

пʼятницю, 10 квітня 2015 р.

ПОМНИ ОБ ЭТОМ, РОССИЯ...



КУЧЕРЕНКО АНАТОЛИЙ ИВАНОВИЧ, 1922 г.р., 

 старший брат моего отца, мой дядя, 

которого я никогда НЕ видела, 

потому что и НЕ могла видеть - 

он, УКРАИНЕЦ - 

уроженец села Михайло-Лукашево 

Красноармейского (сейчас - Вольнянского) района 

Запорожской области 

погиб в 1944 г., освобождая Родину, 

возле села Киселевичи Калининской ( сейчас - Тверской) области...

неділю, 5 квітня 2015 р.

КАК МОЛОДЫ МЫ БЫЛИ...

Студенческие годы - 

                            ЛУЧШИЕ ГОДЫ жизни

                                     ОСЕННЕ-ПОЛЕВЫЕ РАБОТЫ в ТРУДОТРЯДЕ


ЭХ, где НАШИ МОЛОДЫЕ ГОДЫ...
ГОВОРЯТ, МЫ БЫЛИ ПОХОЖИ...                                        ДЕВЧЁНОЧКИ-СМУГЛЯНКИ












ВОЖАТАЯ в ПИОНЕРСКОМ ЛАГЕРЕ









с.ПОДПОРОЖНЯНКА на  ДНЕПРЕ












       ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРАКТИКА в СШ №2 г.ВОЛЬНЯНСКА

   МОЙ ЛЮБИМЫЙ 10-А                                                     1977 год

  
































































                       ЦАРЬ МОРЕЙ  И  ВЛАДЫЧИЦА  МОРСКАЯ
             РАЙОННЫЙ  ПРАЗДНИК  НЕПТУНА В  ДЕНЬ  МОЛОДЁЖИ
        


































ДО ВСТРЕЧИ, ДОРОГИЕ МОИ... через 40 лет!!!

КОНТАКТНЫЕ ТЕЛЕФОНЫ:
                0990907545  (МТС)
                0973610992  (КиевСТАР)

ВІДГУКНІТЬСЯ

                   19 квітня 1975 рік. Всесоюзний Ленінський комсомольський суботник.
                     Парк "Дубовий гай"("Дубовка"). І курс філфаку - українці - група "А"

УСІМ, хто МЕНЕ впізнав       

ЧАС зустрічі - понеділок, 13 квітня
    МІСЦЕ зустрічі - наш корпус №2
     О 9:00 !!!
    Прохання НЕ запізнюватися!!!
Виходьте заздалегідь на мій блог

    УСІМ, хто МЕНЕ впізнав       

ЧАС зустрічі - понеділок, 13 квітня
    МІСЦЕ зустрічі - наш корпус №2
     О 9:00 !!!
    Прохання НЕ запізнюватися!!!
Виходьте заздалегідь на мій блог

пʼятницю, 3 квітня 2015 р.

Шевченківський вечір

201-у річницю Тараса Григоровича Шевченка 

відзначили у Новогупалівському НВК святковим вечором 

«Живе і житиме в віках 

твоє ім’я в наших серцях»

     Життя Тарасику дала кріпачка-мати…
                                                                         Там батько плачучи з дітьми…умер на панщині…

   …ми, жартуючи, погнали чужі ягнята до води
                               Думи тяжкії гнітять, бо ж інші – не на волі!
                                         Аж полякалися царі – він вірші пише сміло!
 …В пустелі, в чужині на самоті страждав,
Але про рідний край не забував…

Ховав вірші в халявах

Чобіт солдатських ненависних,

Бо так вже душу горе тисло…
Приходили до нього на гостину 
          герої творів,
               Щоб не дать забуть про скривджених,
                    стражденних в Україні…

                                                                                Тендітна квітка-Лілея  
    Герої Шевченкової поеми «Наймичка»
                                                                 …Молитимусь – із самого неба долю виплачу сльозами…
                                                   …Я – не Ганна… не наймичка…
                                                                                                                            Я... я... твоя мати...
         Ми не забули тебе, Тарасе!
Черпаєм правду в твоєму слові!
І збережем ми для внуків наших
Вкраїнську пісню, вкраїнську мову!

Не раз стиналися ми з ворогами,

Додолу не один із них нас гнув.
І всім здавалось – ми уже не встанем,
Та воскресали ми, бо ти із нами був!