понеділок, 1 січня 2018 р.
Блюз дождя
А за окном гуляют Дождь с Дождихой... Мне жаль, что люди видят только дождь...
Она с ним по бульвару бродит тихо, А он ей заливает... Ну, и что ж...
Шуршат листвой, укутываясь в вечер, Сегодня им не хочется спешить.
Для них ведь осень - это время встречи, Особенное время для души.
Они негромко шлёпают по лужам, Стуча морзянкой капельной: приём...
Дождю с Дождихою совсем не скучно, Шагать по мокрой осени вдвоём.
А. Константинова.
Арсений Тарковский. Ночной дождь. До стихов.
В одном из писем (6.II.72) Арсений Тарковский писал:
"… Как мне хочется на Украину, в Киев и в мой Кировоград, —
я поехал бы на родину за слезами, больше мне в мой город ехать не за чем.
Да разве ещё за детством, которое так нужно в старости.
Верно, в моём возрасте впадают в детство по влечению сердца.
Если и я впаду в него, не удивляйтесь, есть не только пространство — родина, есть и время — родина…"
В 1955 году, когда он в последний раз приехал в родной город, на хутор «Надежда»,
с которым связана жизнь его семьи, то по дороге попросил остановиться. Стал на колени и поцеловал родную землю…
Он уже никогда не вернётся сюда… Я не знаю, кому посвящено это стихотворение, но почему-то мне кажется, что оно посвящено Марии Фальц …
"… Как мне хочется на Украину, в Киев и в мой Кировоград, —
я поехал бы на родину за слезами, больше мне в мой город ехать не за чем.
Да разве ещё за детством, которое так нужно в старости.
Верно, в моём возрасте впадают в детство по влечению сердца.
Если и я впаду в него, не удивляйтесь, есть не только пространство — родина, есть и время — родина…"
В 1955 году, когда он в последний раз приехал в родной город, на хутор «Надежда»,
с которым связана жизнь его семьи, то по дороге попросил остановиться. Стал на колени и поцеловал родную землю…
Он уже никогда не вернётся сюда… Я не знаю, кому посвящено это стихотворение, но почему-то мне кажется, что оно посвящено Марии Фальц …
♫ Дождь на двоих Джеффа Роуланда... Rain for two of Jeff Rowland...
Прохудились небеса, обветшали. Грустно смотрит куст рябины промокшей... Рядом ты, и мне не надобно шали, Светом чайных глаз согреешь, Хороший. Под навесом воробьи сиротливо Сбились в кучку от погоды унылой. Сырость стонет угнетённым мотивом, Но с тобою улыбаюсь, мой Милый. А на лужах пузырьки хороводом, И фонарь глядится в омут блестящий... Время птицею летит год за годом, Но со мною рядом ты, Настоящий! Манекены из витрин смотрят хмуро На прохожих, непогодой гонимых. На исходе лета день, он понурый, А у нас в душе апрель, мой Любимый... Пусть промозглый выдох осень подарит, Под одним зонтом уютней, конечно. Под ногами - жизнью брошенный гравий... Обними меня покрепче, мой Нежный!
Татьяна Вишня.
В видео использован материал, взятый из интернета в свободном доступе, авторам большое спасибо.
Художник, рисующий дождь... Магия дождя на картинах Джеффа Роуланда... The artist draws a rain... Magic Rain Jeff Rowland...
Изумительнейшая музыка и чудеснейшее исполнение... Саксофон: Lee Seung Hwan ( Южная Корея ). Wonderful music and wonderful performance of ... Saxophone: Lee Seung Hwan (South Korea).
Татьяна Вишня.
В видео использован материал, взятый из интернета в свободном доступе, авторам большое спасибо.
Художник, рисующий дождь... Магия дождя на картинах Джеффа Роуланда... The artist draws a rain... Magic Rain Jeff Rowland...
Изумительнейшая музыка и чудеснейшее исполнение... Саксофон: Lee Seung Hwan ( Южная Корея ). Wonderful music and wonderful performance of ... Saxophone: Lee Seung Hwan (South Korea).
"Романтика Дождя"(Саксофон).
Я наливаю чашку кофе,
Включаю медленный мотив,
Укутываюсь мягким пледом,
Про все печали позабыв.
Я закрываю вновь глаза,
И в мыслях вдаль я улетаю.
Там встречусь я всегда с тобой,
Меня там ждёшь, я точно знаю!
Там нет проблем,
Там нет сомнений,
Кругом такая красота,
Но знаю, всё там не реально,
На сердце снова пустота.
Как я хочу, чтоб нам судьба,
Дала возможность этой встречи.
Не нужно много, только раз,
Побыть с тобой, один лишь вечер!
Оркестр под управлением Поля Мариа - Viens (Rain)
А за вікном - холодний зимний дощ.
Тремтять гілки і птиці задубілі.
На мілині заціпенілих площ -
плавучі люди і автомобілі.
Й, такі кумедні роблячи стрибки,
в метро, де тужить скрипкова соната,
спішать кудлатя хутряні шапки -
достоту справжні мокрі цуценята.
Немов на дивовижу з дивовиж
з вітрин різдвяні дивляться ялинки:
ЧОМУ в сезоні ковзанів та лиж
прибрались ПАРАСОЛЬКАМИ зупинки?..
А дощ все йде,
як в ЖОДНУ з ближніх зим,
щоб аж приснитись птицям,
скрипалеві...
А вранці скрізь, куди не кинеш зір,
стоятимуть скульптури кришталеві...
Весь світ - це "раптом".
Ґлузду супротив
ділА і мислі, й навіть пори року!..
І цей ПРЕСВІТЛИЙ ЛАГІДНИЙ МОТИВ,
що вже без нього не ступлю ні кроку...
Поетеса НАТАЛЯ МАТЮХ
Суголосно Новому 2018 рокові :-))
Вірш взято з відривного календаря
Тремтять гілки і птиці задубілі.
На мілині заціпенілих площ -
плавучі люди і автомобілі.
Й, такі кумедні роблячи стрибки,
в метро, де тужить скрипкова соната,
спішать кудлатя хутряні шапки -
достоту справжні мокрі цуценята.
Немов на дивовижу з дивовиж
з вітрин різдвяні дивляться ялинки:
ЧОМУ в сезоні ковзанів та лиж
прибрались ПАРАСОЛЬКАМИ зупинки?..
А дощ все йде,
як в ЖОДНУ з ближніх зим,
щоб аж приснитись птицям,
скрипалеві...
А вранці скрізь, куди не кинеш зір,
стоятимуть скульптури кришталеві...
Весь світ - це "раптом".
Ґлузду супротив
ділА і мислі, й навіть пори року!..
І цей ПРЕСВІТЛИЙ ЛАГІДНИЙ МОТИВ,
що вже без нього не ступлю ні кроку...
Поетеса НАТАЛЯ МАТЮХ
Суголосно Новому 2018 рокові :-))
Вірш взято з відривного календаря
Підписатися на:
Дописи (Atom)