ДОЛІ, ОБПАЛЕНІ ВІЙНОЮ (до 70-річчя ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ над німецьким фашизмом)

                    НОВОГУПАЛІВКА ПАМ'ЯТАЄ...

Десять років тому - до 60-ої річниці Великої Перемоги - Львівське видавництво "Кальварія" надрукувало збірку "Цей біль у серці не вщухає..."

 

Укладачі Сергій Батурин і Любов Сочка 

 

                       

       

                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дівчата-бранки з України - у неволі рятувала   вірна дружба

                                  Фото із сімейного архіву родини Сіроухів

На першій світлині Саша - в центрі - з односельчанками

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Федір Іванович Сіроух став одним із кращих сільських бібліотекарів району, ініціатором створення і першим завідуючим Новогупалівським історико-краєзнавчим музеєм.

    

 

 

 

             

   

                                                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запис у "Книзі пам'яті України"

 

 Сіроух Іван Аполлонович, 

                                        1904 р.н. Українець. 

                                      Призваний у 1941р. 

                                     Рядовий. Загинув 16.04.1945 р.

                                      Похований:с.Вахтенберг. Австрія.

       На жаль, так і не судилося йому дочекатися побачення з донькою. Не судилося й повернутися додому після Великої Перемоги - проголошеної всього-на-всього через три тижні після його смерті. Не дожив. Така доля...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Спочиває вже  на сільському кладовищі його дружина Марія Василівна, яку він лагідно називав Манею. Бог вділив їй довгого віку - 97 років. Майже столітню епопею. Але ж ЯКУ: революції, громадянська війна, примусова колективізація, Голодомор 1932-33 років, сталінські репресії в селі 1937-39 рр., Велика Вітчизняна, знову штучний голод 1946-47 років, колгоспне кріпацтво... У свої 44 стала солдатською вдовою...

 

     Поруч із мамою знайшла свій спочинок і  донька Саша - Ушпік Олександра Іванівна. Не надто прихильною і щедрою виявилася до неї Доля - свою неньку вона пережила тільки на 2 роки, пішовши за нею у свої 73 роки.

 

 

         Залишили вже цей світ і продовжувачі роду Сіроухів - батько й син - Федір Іванович та Іван Федорович (так, як велося у них за родинною традицією - якщо батько Іван, то син Федір - і навпаки). 

    Та життя продовжується - пам'ять живе...                                      

 

 Дякую за надану допомогу у підготовці та публікації цих матеріалів членам родини Сіроухів - Івану(посмертно), його дружині Ірині, сестрі Катерині й доньці Олександри Іванівни - Ларисі.

 

Завідуюча Новогупалівським історико-краєзнавчим музеєм на громадських засадах                        Нестеренко Н.В.