пʼятниця, 22 жовтня 2021 р.
KOZAK SYSTEM - У осені очі твої
Постукала в двері з ранковим дощем,
Ввірвалась, схопила, тримає…
Я б їй написав сто віршів і поем,
Та я її зовсім не знаю:
Ні міста, ні її щоденних доріг,
Ні друзів, ні рідних, – нікого.
Я б взяв її руку, якби тільки міг,
Приклав би до серця до свого…
У осені очі твої… І я закохався!
І де б не була б зараз ти,
У осені очі твої… Мій світ обірвався!
У осені очі твої…
І я б не питав в неї, з ким вона спить,
Й по кому квітки її сохнуть,
Я б слухав із нею, як клен шелестить,
І як в жовтні садки мертвомокнуть.
Не знаю ні вулиць, ні дат, ні адрес,
Ні розмірів ніг, ні героїв,
Ні віршів улюблених, ні поетес,
Нічого - та все ж я з тобою.
У осені очі твої… І я закохався!
І де б не була б зараз ти,
У осені очі твої… Мій світ обірвався!
У осені очі твої…
І, поки не знаю, триває ця гра,
І мій інтерес рветься далі.
Спокусливо-хвора осіння пора
Полює на душі й медалі.
Постукала в двері з ранковим дощем,
Ввірвалась, схопила, тримає.
Я б їй написав сто віршів і поем,
Та я її зовсім не знаю.
У осені очі твої… І я закохався!
І де б не була б зараз ти,
У осені очі твої… Мій світ обірвався!
У осені очі твої…
У осені очі твої… І я закохався!
У осені очі твої…
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар