Ірина Рубець - Закрита людина

 

Закрите вікно відчиняєш руками. І банку закритої кави також - полегкістю пальців. І звично, роками долаєш бар’єри таких огорож. Закриті можливості – силою волі собі відмикаєш. Це – мужнього знак. І тільки «закриту» людину – ніколи шляхом форсувань не відкрити ніяк. Вона захищається муром і звіром, обоє вони непробудно глухі, сліпі і німі до чужої довіри і ревно пильнують тягар зі страхів. Ти можеш її (безперечно) зламати, а можеш і власне чоло розсікти! Таранячи стіну і звіра на варті ти можеш стіною і сам обрости… А гірше за все – із невидимим муром не впоратись боєм із видимих сил! Його не пробити, не взяти паркуром! Людина – це щось з неосяжних мірил… Якщо ж ти запасся душевної сили, терпіння зростив найсолодшим з плодів - людину, неначе - небесне світило, як зірку, як сонце відкриєш тоді!

ЛЮБИМАЯ УЧИТЕЛЬНИЦА. Все Серии. Драма Про Любовь.

Ірина Рубець - Повір у когось

 

Зроби таке маленьке диво – повір у когось на землі! Повір предивно і правдиво! Життя вгамовує жалі образи, болю і гордині і навіть ненависті теж. І лиш зневіра у людині її розтоптує без меж. Зроби це диво, бо ж людині шалено, треба аби хтось (хоча б один, хоча б єдиний!) всесильно вірив, щоб збулось її бажання, світла мрія… Людині треба, аби хтось у неї паростки посіяв своєї віри… Абрикос, і вишня, яблуня і слива терплять всю зиму лиш тому, бо знають - сонце свято вірить у них кожнісіньку весну! Повір так сильно, ніби бачив, ( бо ти в майбутнє мандрував!) що мрія ця набула значень і змісту для всесвітніх справ! І говори щодня невпинно, (і то ж не просто говори) а з чистим запалом дитинним: «Ти можеш, рухайся, твори!» Як мама кріпить силу сина, що робить перший кволий крок, як кріпить пружна павутина надійне плетиво з ниток, як пір’я кріпить крила птиці в її польотах! Ніби ти є тим, хто вірив в небилиці, а потім змінював світи! Як сонце кріпить віру сливі і сонній в вулику бджолі… Зроби таке велике диво – повір у когось на землі!

Ірина Рубець - Обійми мене

 

Обійми мене сильно-сильно! (аби жоден чужий не вдерся) Щоб тепло від твоїх обіймів дотягнулось до мого серця… Обійми мене так, неначе обіймаєш мене востаннє і навпомацки, мов незрячий, закарбовуєш все напам'ять. Обійми, боячись зламати, так бентежно, неначе квітку… Так, немов обіймає мати немовля, що прийшло до світу. Так, немов обіймає батько до вінця ведучи царівну! Щоб обійми такі у згадках були трепетні і наївні.. І солодкі, як спілі сливи, і нехай би тобі здалося, ніби жив дотепер мотивом, щоб вдихнути моє волосся… Обійми мене ніжно-ніжно - аби я відчувала волю дременути від тебе спішно! (та обрала – таки з тобою…) І якщо ти далеко звідси, але прагнеш до мене дуже – обійми мене через відстань, а по тому – її подужай. А по тому прийди і просто обійми, не злякавши кроком… Я вплітаю в своє волосся твою силу на довгі роки.

Обійми мене, обійми...

 

В пісні "Обійми" (2013) гурту "Океан Ельзи"звучать слова «Коли настане день, закінчиться війна». Хто міг подумати в 2013 році, що в нас буде війна…І зараз ці слова дуже хочеться промовляти не зі знаком запитання, а в ствердній формі. Дякуючи нашим захисникам, ми маємо можливість обіймати рідних і коханих, хай їх Бог оберігає, а крила янголів- охоронців надійно обіймають і захищають від ворога!!! Працівники бібліотеки-філіалу №7 Полтавської міської ЦБС створили фотопрезентацію «Обійми мене, обійми…», присвячену захисникам.

Обійми мене | Грузинський гурт "Браво".

 

До мурашок...

ГАМАРДЖОБА, ГЕНАЦВАЛЕ!!!

Ba_Lan "Ти кохання i е" (Online Сoncert)