вівторок, 3 квітня 2018 р.
Олесь Гончар "За мить щастя"
Олесь Гончар «За мить щастя»: На жнив’яному полі зустрілися Сашко Діденко й мадярка Лариса, їх охопило неймовірне почуття кохання — молоді люди віддалися пристрасному бажанню — несподівано з’явився розлючений, із гострим серпом у руці чоловік Лариси, хотів накинутися на них, але Сашко зупинив його смертельним пострілом — Діденка посадили на гауптвахту — він і досі перебуває в полоні щасливої миті, Лариса ж інтуїтивно передчуває трагічну розв’язку — військовий трибунал...
Ніла Крюкова - "Собор" О. Гончара
Народна артистка України Ніла Крюкова у 1984 році створила моновиставу
за романом Олеся Гончара "Собор", що був заборонений свого часу
радянською цензурою.
Запис телеверсії моновистави 1993 року.
Людина, яка змогла стати вільною – життєвий шлях Олеся Гончара
Життя Олеся Гончара нагадує сюжет роману. Він народився в незалежній
Україні 3 квітня 1918 року. Виховували його дідусь та бабуся у
полтавському селі. Олесь Гончар пройшов через пекло війни і не зламався.
Його роман "Собор" перекладали і читали у багатьох країнах, але не в
Україні. На Батьківщині книга була заборонена майже чверть століття.
"Поборники незалежності" - Олесь Гончар
"... люблю тебе, ясна,
Як гнаний син нещасну матір,
Тобі по краплі, всю, до дна
Готовий кров свою віддати.
І не страшить мене Сибір,
І не страшать кайданів дзвони.
Велика Україно, вір:
За тебе встануть ще мільйони.
І лицемір’я упаде,
І славословіє погине.
Розправить крила молоде
Безсмертне плем’я України!" - це уривок з вірша "Україні", якого Олесь Гончар написав — завважмо! — у 1941 році.
Підписатися на:
Дописи (Atom)