середу, 25 квітня 2018 р.

Літературні читання у Новогупалівці.

Бінарний урок з історії рідного краю та української літератури у Новогуп...

Виховний захід до Міжнародного дня рідної мови у Новогупалівському НВК

ХІІ ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ 2017 рік.

ХІІ ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ "КВІТИ ЗАПОРОЗЬКОГО СТЕПУ - у ВІНОК КОБЗАРЕВІ",
ПРИСВЯЧЕНІ 156-й РІЧНИЦІ ПЕРЕПОХОВАННЯ Т.Г.ШЕВЧЕНКА.
2017 рік. м. ЗАПОРІЖЖЯ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ.
ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ НЕСТЕРЕНКО Наталії Володимирівни

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ на ЗАПОРІЖЖІ. 22 травня 2015 року ч.5

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ на ЗАПОРІЖЖІ. 22 травня 2015 року ч.4

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ на ЗАПОРІЖЖІ. 22 травня 2015 року ч.3

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ на ЗАПОРІЖЖІ. 22 травня 2015 року ч.2

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ЧИТАННЯ на ЗАПОРІЖЖІ. 22 травня 2015 року

22 травня 2015 року - у день 154-ої річниці перепоховання Великого Кобзаря -  у Запоріжжі
проведені Шевченківські читання біля реліктового дерева - старої груші
на колишньому обійсті Булатів, які дали прихисток молодому поету і
художнику у 1843 році під час відвідин нашого легендарного козацького
краю.
Захід проведено за участю творчої групи "Пам'ять серця" Запорізького
обласного інституту післядипломної освіти та членів родини Булатів за
сценарієм методиста, Заслуженого вчителя України Гавриленко Любові
Антонівни.
У відеоролику використано й матеріали Інтернету.
Оператор, фотограф, автор монтажу Михайло Бердников.

понеділок, 23 квітня 2018 р.

Самая красивая весна. Прага

АЛЕКСАНДР РОЗЕНБАУМ — А МОЖЕТ, НЕ БЫЛО ВОЙНЫ ❂ LIVE ❂ КОЛЛЕКЦИЯ ЛУЧШИХ В...

"...Именно из-за цензуры, власти и притеснений талантливых людей так
негативно высказывались о России, о ее рабстве и безволии, об этой
страшной черте обывателя: плыть по течению – или быть таким как все! Вот
строки из известного стихотворения А.К.Толстого "Против течения"
(1867г.):

Други, вы слышите ль крик оглушительный:
"Сдайтесь, певцы и художники! Кстати ли
Вымыслы ваши в наш век положительный?
Много ли вас остается, мечтатели?
Сдайтеся натиску нового времени,
Мир отрезвился, прошли увлечения –
Где ж устоять вам, отжившему племени,
Против течения?"

Други, не верьте! Все та же единая
Сила нас манит к себе неизвестная,
Та же пленяет нас песнь соловьиная,
Те же нас радуют звезды небесные!
Правда все та же! Средь мрака ненастного
Верьте чудесной звезде вдохновения,
Дружно гребите, во имя прекрасного,
Против течения!

Други, гребите! Напрасно хулители
Мнят оскорбить нас своею гордынею –
На берег вскоре мы, волн победители,
Выйдем торжественно с нашей святынею!
Верх над конечным возьмет бесконечное,
Верою в наше святое значение
Мы же возбудим течение встречное
Против течения!

Пушкин отразил суть русского человека, затравленного властью,
запуганного, потерявшего себя в суетливом, жестоком мире в двух
строчках:

Всяк суетится, лжет за двух,
И всюду меркантильный дух!

Лермонтов несколько позже, громогласно взывает к России:

Печально я гляжу на наше поколение!
Его грядущее – иль пусто, иль темно,
Меж тем, под бременем познанья и сомненья,
В бездействии состарится оно.
Богаты мы, едва из колыбели,
Ошибками отцов и поздним их умом,
И жизнь уж нас томит, как ровный путь без цели,
Как пир на празднике чужом!
К добру и злу постыдно равнодушны,
В начале поприща мы вянем без борьбы;
Перед опасностью позорно – малодушны,
И перед властию – презренные рабы!
(из стихотворения "Дума" 1838г.)

Да, да – рабы! Что сегодня изменилось, спустя 163 года после выхода в
свет этих строк? Ничего. Да, может быть, мы больше и смелее говорим
вслух, но счастья и свободы как не было, так и нет! Каков девиз в
современном обществе, девиз "таких, как все":

Хочешь жить, умей вертеться,
Вовремя солгать, раздеться,
Вытравить свои мечты,
Позабыть про честь и стыд!
Быть всегда таким, как все,
Ворон белый не у дел!
Все воруют – ты воруй,
Все торгуют – ты торгуй
Интеллектом, делом, телом –
Все равно, чтоб преуспел ты!
И неважно, что противно,
Стыдно, больно и обидно –
В этой жизни только так:
Нет давно пути назад!

(из стихотворения "Отчего люди не летают так, как птицы?", 2001г.)" http://www.intellectspb.ru/v3/10.html

понеділок, 9 квітня 2018 р.

Любить - это прежде всего отдавать....

А есть и те, кому больней Читает Наталия Черноусова на стихи Галины П...

Я видел как плачет мама... Владимир Глазунов. Стихи

На что мы тратим жизнь. Владимир Глазунов. Стихи

Владимир Глазунов "Ты веришь в Бога"

неділю, 8 квітня 2018 р.

Дрогобич. Великодні вітання з Дрогобича, Мій Дрогобич, #Drohobych

Втретє центральну площу Дрогобича прикрашають великими Великодніми
писанками. Щороку кількість писанок збільшується завдяки художникам та
благодійникам. Організатором фестивалю великих писанок «Великодні
передзвони», в ході якого площу Ринок оздоблюють писанками, виступає
відділ молодіжної політики, сім’ї та спорту ДМР.

Все починається з любові

СВЯТКУЄМО ВЕЛИКДЕНЬ

ЗВІТУЮ про ЗНАМЕННИЙ ДЕНЬ :-)

вівторок, 3 квітня 2018 р.

Літературний ФЛЕШМОБ до 110 річниці з Дня народження Степана Олійника

Його сміху боялися, а самого любили (С.І.Олійник)

Олесь Гончар. Совість українського письменства : медіапортрет. Бібліотек...

Літературний марафон " Олесь Гончар - Людина світу, син Дніпра"

Олесь Гончар "За мить щастя"



Олесь Гончар «За мить щастя»: На жнив’яному полі зустрілися Сашко Діденко й мадярка Лариса, їх охопило неймовірне почуття кохання — молоді люди відда­лися пристрасному бажанню — несподівано з’явився розлючений, із гострим серпом у руці чоловік Лариси, хотів накинутися на них, але Сашко зупинив його смертельним пострілом — Діденка посадили на га­уптвахту — він і досі перебуває в полоні щасливої миті, Лариса ж інтуї­тивно передчуває трагічну розв’язку — військовий трибунал...

Ніла Крюкова - "Собор" О. Гончара



Народна артистка України Ніла Крюкова у 1984 році створила моновиставу
за романом Олеся Гончара "Собор", що був заборонений свого часу
радянською цензурою.
Запис телеверсії моновистави 1993 року.

Олесь Гончар Люди і Долі

Людина, яка змогла стати вільною – життєвий шлях Олеся Гончара



Життя Олеся Гончара нагадує сюжет роману. Він народився в незалежній
Україні 3 квітня 1918 року. Виховували його дідусь та бабуся у
полтавському селі. Олесь Гончар пройшов через пекло війни і не зламався.
Його роман "Собор" перекладали і читали у багатьох країнах, але не в
Україні. На Батьківщині книга була заборонена майже чверть століття.

"Поборники незалежності" - Олесь Гончар



"... люблю тебе, ясна,
Як гнаний син нещасну матір,
Тобі по краплі, всю, до дна
Готовий кров свою віддати.
І не страшить мене Сибір,
І не страшать кайданів дзвони.
Велика Україно, вір:
За тебе встануть ще мільйони.
І лицемір’я упаде,
І славословіє погине.
Розправить крила молоде
Безсмертне плем’я України!" - це уривок з вірша "Україні", якого Олесь Гончар написав — завважмо! — у 1941 році.